Автори
Володимир Білявський
Кіноман минулого століття, для якого кіно – це благородна мрія, що не стала професією. Серед інших вподобань – музика (академічна у святкові дні, у будні – вінегрет), література (поки що класична), походи в гори, локальні дослідницькі мандрівки.
Анастасія Осипенко
Безнадійний гуманітарій, люблю складні синтаксичні конструкції, джаз і овочі. Як і будь-який синефіл, мрію колись зняти кіно.
Персональна анкета
Ціную в кіно:
В.Б.: здатність візуалізувати незриме і увіковічнити миттєве – оригінальну магію, властиву тільки цьому мистецтву.
А.О.: авторську свободу, щирість, гру спогадів, сни, цитати
Прийшов до кіно завдяки:
В.Б.: завдяки епізоду (побаченому в ранньому дитинстві) з останнього фільму Бунюеля, де на головній героїні спіднє з купою вузликів, які неможливо розв’язати.
А.О.: постам про кіно в жж)
Фільм, який не набридне переглядати:
В.Б.: в дитинстві це був “Факультет” Родрігеса, зараз ставлення більш прискіпливе, тому часто трапляються маленькі розчарування при повторному перегляді. Останній вдалий “повтор” – “Кояаніскатсі”.
А.О.: “Decasia” Б.Моррісона
Фільм, що найдужче вплинув:
В.Б.: існує кілька десятків фільмів, які лишили певний відбиток в пам’яті, світогляді. Однак це навряд чи можна означити як “вплив”.
А.О.: (вплинув на саме сприйняття кіно) “Сатанинське танго” Б.Тарра
Фільм, який хочеться присвоїти:
В.Б.: “Сьома печатка” Бергмана
А.О.: “Мені цікаво” В.Шомана і “Крихітні меблі” Л.Данем
Найнезвичніший фільм за весь досвід переглядів:
В.Б.: “Зет і два нулі” П.Грінуея
А.О.: “Похоронна процесія троянд” Т.Мацумото
Улюблені режисери:
В.Б.: Ф.Ланг, К.Дреєр, І.Бергман, С.Кубрик, М.Форман, Ж.Ренуар, А.Тарковський
А.О.: М.Карне, Р.Брессон, Л.Малль, А.Варда, Й.Йосіда, К.Расселл, Ц.Чжанке, Н.Баумбах, Е.Грін, Т.Дейвіс…
Улюблені українські режисери:
В.Б.: Л. Осика, О. Довженко
А.О.: Ю.Іллєнко, І.Миколайчук, А.Дончик, І.Подольчак
Улюблені актори:
В.Б.: М.Сімон, В.Лі, М.Брандо, П.О’Тул, І.Смоктуновський, Е. Бенкрофт, Петер Лорре, Б. Брондуков, І. Миколайчук
А.О.: Б.Кітон, Ф.Астер, Ж.Моро
Головні плюси/мінуси сучасного кіно:
В.Б.: вульгарність (в першу чергу художня), понти, відсутність прогресивних шляхів розвитку – значні мінуси, на противагу яким можна поставити хіба що зменшення табу і більші можливості для початківців і аматорів (завдяки технічному прогресу)
А.О.: сучасне кіно стає вільнішим, хоча часто експлуатує свого глядача (але ця проблема не нова)
Сучасне українське кіно – міф чи відродження?
В.Б.: міф який старанно маскують під нове одкровення
А.О.: не варто сприймати як “відродження”, радше – налагодження кіно як мистецтва і як виробництва, урізноманітнення тем і форм
Норма перегляду за тиждень/місяць (фільмів)
В.Б.: дивлюся 1-3 стрічки за тиждень, тому доводиться компенсувати кількість якістю
А.О.: день без кіно – прожитий дарма (хоча і не виходить жити в згоді з таким гаслом)
Чому пишеш про кіно?
В.Б.: чи можна виховати гарний смак і почуття прекрасного? Чому б не спробувати?
А.О.: бо хочеться знайомити українських глядачів із різними світами і гранями авторського кіно; транслювати враження, якими не можна не поділитись