• “Ейзенштейн в Гуанахуато”: дупа жалізовая
    No Comment

    “Сєргєєєй!” - п’яний Ейзенштейн у безлюдній вуличній темряві (епізод з фільму)   “Сивина в бороду – біс у ребро” – саме так можна було б охарактеризувати останній опус відомого кіноестета Пітера Гріневея. Звісно, мало хто з режисерів спромігся зберегти творчу молодість на схилі років, але щоб припіднести такий шітбургер – треба мати особливий хист. В […]

    Read more ...
  • Кассаветіс і кіно про звичайних чоловіків
    No Comment

    Дивно: здається, існує ціла категорія “чоловічого кіно”, а от відвертого кіно про чоловіків – чогось цікавішого за bromance з популярних ситкомів чи типові сюжетики buddy movies – нікчемно мало. На такі думки наводить зокрема зворушлива й пласка лінія чоловічої дружби у фільмі “Антураж” (продовження серіалу, що висміює голлівудські звичаї й амбіції). Якими б виправданими не […]

    Read more ...
  • “Сіль землі”: гармонії життя
    No Comment

    Для тих, хто не встиг переглянути “Сіль землі” на Docuday Ua,  кінотеатр “Київ” влаштував повноправну серію показів (яка триватиме до 8 липня включно). …Цей фільм про гармонію. Про натхнення, яке людина отримує від світу, про натхнення, яке вона йому віддає. Про переживання, що навіки осідають в нашій душі грузким камінням або ж лоскочуть оксамитовим подихом […]

    Read more ...
  • Нещасне “Щастя моє”
    No Comment

    Американський кінокритик Ентоні Кауфман назвав фільм «Щастя моє» Сергія Лозниці (2010р.) таким, що метафорично виражає сучасну соціально-політичну ситуацію в Україні.

    Фактично – ця стрічка знімалась у Росії та зображає реалії тамтешньої глибинки (хоча режисер і вказує на спільний – пострадянський, східний – простір, до якого апелює у творчості), і – що важливо – розвінчує міфи Великої Вітчизняної війни, на яких будується більшість російських фільмів (послідовників радянського воєнного кіно), на яких у свою чергу будується пропаганда «вєлікого государства», великий Міф про «наших» захисників і т.д.

    Read more ...
  • Роздуми над “Зеленою кофтою”, або сезон українського кіно
    1 Comment

    Сучасне українське кіно важко любити. Про що мова – про нього навіть знати важко: фільми рідко доходять до кінотеатрів, їх показують на маленьких закритих фестивалях або возять за кордон. Але останній рік дав молодим українським режисерам неабиякі шанси реабілітувати себе перед глядачами – на великих екранах можна було (чи можна буде незабаром) побачити багато повнометражних […]

    Read more ...