Історія міста

Подейкують, що міста взагалі не існувало. Що це лише міф, народжений в уяві схиблених мандрівників і дослідників. І всі ті чутки і відголоски примарного минулого не інакше як повчальні байки для прийдешніх поколінь. Бо кожна цивілізація, кожне наступне покоління вбачають в собі епіцентр, вершину розвитку, а всі попередні здобутки й надбання – то лиш примарна возвеличена легенда. Однак легенда не явилась з пустоти…

Колись давно, ще до пророка Сковороди (за даними розкопок – понад 3 ст. тому) на небі засіяла Латерна Магіка – зірка, що своїм найяскравішим променем вказала на місцину, де через 250 років два брати закладуть перший камінь. Братів звали Люм’єр, а камінь той – фундамент для нового міста – Кінополіса. Та не встигли вони розпочати серйозне будівництво, як до їхнього дому пристав іще один мандрівник. Він теж хотів будувати на рівні з ними, але по-своєму, за своїми уявленнями і звичаями. Не знайшовши спільної мови, вони розійшлися. Мандрівник той (ім’я чиє, до речі, Жорж Мельєс) переправився на інший берег річки і розпочав там власне будівництво. Таким чином, місто виростало одразу на двох берегах: один берег чарував різнобарвними строкатими хатками, а інший вражав продуманими, чітко виваженими лініями вулиць.

Поворотним етапом у розвитку Кінополіса стала діяльність нового градоначальника Гріффіта – саме при ньому слава про місто розійшлася по світу, саме при ньому воно стало епіцентром культурних і духовних надбань. Відтоді тут народилось і зажило слави чимало видатних і самобутніх діячів, як то філософ Кубрик, психолог Бергман, художник Грінуей, поет Віго, бандит Пекінпа, слідчий Мельвіль та ще безліч інших живописців людського буття. І кожен з них творив свій неповторний світ, малював свою Гіперборею…

Завітайте до Кінополіса – відкрийте ці незвідані світи, зазирніть крізь завісу марень і сновидінь, відчуйте ностальгію за невідомим…